Metal Archives

Korn

metal-archives — Sat, 21 Feb 2009 11:34:51 GMT

Korn — популярний американський гурт, що грає в стилі ню-метал. Нині до складу гурту входять: Munky (гітара), John (вокал) і Fieldy (бас-гітара).

Дискографія

* Korn (1994)

Blind
Ball Tongue
Need To
Clown
Divine
Faget
Shoots And Ladders
Predictable
Fake
Lies
Helmet In The Bush
Daddy

* Life Is Peachy (1996)

Twist
Chi
Lost
Swallow
Porno Creep
Good God
Mr. Rogers
K@#0%!
No Place To Hide
Wicked
A.D.I.D.A.S.
Lowrider
Ass Itch
Kill You

* Follow The Leader (1998)

It's On
Freak On A Leash
Got The Life
Dead Bodies Everywhere
Children Of The Korn (with Ice Cube)
B.B.K.
Pretty
All In The Family (with Fred Durst)
Reclaim My Place
Justin
Seed
Cameltosis (with Tre Hardson)
My Gift To You

* Issues (2000)

Dead
Falling Away From Me
Trash
4U
Beg For Me
Make Me Bad
It's Gonna Go Away
Wake Up
Am I Going Crazy
Hey Daddy
Somebody Someone
No Way
Let's Get This Party Started
Wish You Could Be Me
Counting
Dirty

* Untochables (2002)

Here To Stay
Make Believe
Blame
Hollow Life
Bottled Up Inside
Thoughtless
Hating
One More Time
Alone I Break
Embrace
Beat It Upright
Wake Up Hate
I'm Hiding
No One's There
Here To Stay (Remix)

* Take A Look In Te Miror (2003)

Right Now
Break Some Off
Counting On Me
Here It Comes Again
Deep Inside
Did My Time
Everything I've Known
Play Me (Featuring Nas)
Alive
Let's Do This Now
I'm Done
Ya'll Want A Single
When Will This End

* See You On The Other Side (2005)

Twisted Transistor
Politics
Hypocrites
Souvenir
10 Or A 2 Way
Throw Me Away
Love Song
Open Up
Coming Undone
Getting Off
Liar
For No One
Seen It All
Tearjerker

* Untitled (2007)

Intro
Starting Over
Bitch We Got a Problem
Evolution
Hold On
Kiss
Do What They Say
Ever Be
Love and Luxury
Innocent Bystander
Killing
Hushabye
I Will Protect You

Історія
Утворення гурту

Гурт було утворено у 1993 році. Її основу склали вихідці із L.A.P.D., що розпався внаслідок уходу її вокаліста Річарда Моріла — Філді, Манкі та Девід. Згодом до складу Korn увійшов Хед. Проте залишалася проблема із кандидатурою на пост вокаліста колективу. Врешті-решт, ним став Джонатан Девіс, що до того виступав у складі Sex Art

Творчий шлях

11 жовтня 1994 року гурт презентує свій однойменний альбом «Korn». Альбом не здобув надзвичайної популярності, проте завдяки бурхливій концертній діяльності, гурт отримав багатьох прихильників як в США, так і поза його межами.

Через 2 роки, 15 жовтня 1996 року, гурт презентував свій новий альбом «Life Is Peachy». Korn продовжував активно таврувати шлях своєму новому стилю, аналогів якому не було на той час. Основними елементами цього стилю стали емоційний вокал, що місцями доходив до мажорного скету, енергічні хіп-хоп ритми та досить незвичайна гра басиста гурту Філді слеп-технікою. Як наслідок, Korn здобув нечуваний успіх та широку популярність.

У червні 1998 року учасники гурту заснували власний тур по Північній Америці «Family Values Tour», а вже через 2 місяці, 18 серпня 1998 року, анонсували третій за ліком альбом — «Follow The Leader», що без сумнівно став проривом не лише для своїх авторів, але й для стилю нью-метал вцілому. Альбом п'ять разів ставав платиновим і розійшовся тиражем понад 10 млн. копій по всьому світу. Відтепер Korn стали дійсно популярними. Того ж року їм було присуджено звання «Best Hard-Rock/Metal Band of the Year of the Year» за версією журналу «Rolling Stone».

Липень 1999 року надовго запам'ятався фанатам гурту Korn: їхні кумири виступили на тогорічному легендарному фестивалі «Woodstock'99», де до речі відіграли декілька нових пісень із ще не випущеного альбому.

Під кінець 2000 року, вслід за грандіозним концертом Korn у Apollo Theater в Нью-Йорку, світ побачив новий альбом гурту — «Issues». У ньому були відчутні нові експерименти «корнів» над власним стилем: альбом позбувся впливу від таких музичних напрямів як хіп-хоп та грандж, а здобув більш важке звучання, елементи Industrial Rock, Trans]].

Альбом «Untochables» побачив світ 11 червня 2002 року і знову неабияк здивував широкий загал. Усі треки альбому мали надважке, низьке звучання. І знову це було немов новою сторінкою в жанрі.

21 листопада 2003 року Korn презентує свій шостий студійний альбом — «Take A Look In The Mirror». Відтепер гурт повернувся до витоків власного музичного стилю — протягом усього альбому відчувається неабияка агресія, повернувся більш звичний для «корнофанів» слеп Філді. Успіх нової платівки був настільки великим, що вже через місяць альбом стає платиновим.

22 лютого 2005 року стало першим «чорним» днем в історії гурту — Хед оголошує про наміри залишити Korn, мотивуючи це бажанням залишити свій аморальний спосіб життя та звернутись до Господа Бога, і стати нарешті належним батьком для своєї доньки.

6 грудня 2005 року Korn випускають свій новий альбом «See You On The Other Side». Уже вкотре гурт привносив у власну музику щось нове. Незважаючи на свій успіх, альбом був неоднозначно сприйнятий фанатами. Ходили чутки, що із уходом Хеда Korn піде до низу чи взагалі закінчить своє існування. Чутки про можливий розпад посилились після того, як під кінець 2006 року Девід Сільверія приймає рішення тимчасово покинути гурт через творчу кризу.

Проте Korn не здалися. Долучивши до роботи над новим альбомом ударника Террі Боцціо, хлопці уже 31 липня 2007 року презентують своє нове творіння — восьмий за ліком альбом «Untitled» уже в перший тиждень розійшовся тиражем понад 125 тис. копій. Музика Korn здобула готичності та абсолютно нового звучання. «Untitled» поки що є останнім альбомом у доробці гурту.

Korn сьогодні

Нині учасники гурту продовжують бурхливу концертну діяльність, гастролюючи по всьому світу, зокрема пропагуючи власний «Family Values Tour», долучаючи до нього щороку все нових і нових учасників. За словами Джонатана Девіса гурт не буде полишати експериментів над власним стилем і ще не раз здивує світову спільноту.

Зокрема, сам Джонатан нещодавно закінчив свій перший сольний тур.

Металкор

metal-archives — Fri, 20 Feb 2009 15:37:09 GMT

Металкор (Metalcore) - музичний жанр, для якого характерне змішування важкого металу і хардкор-панку. Не дивлячись на те, що популярність жанру зросла на початку 21 столітя, цей жанр не новий. Такі гурти як Integrity існують з кінця 1980-их.

Визначення металкору звуку - не легке завдання, оскільки різні группи змішували хардкор звук з багатьма різними видами металу. Найраніші ознаки цього стилю, до появи назви металкор, мав 'кроссоувер треш'. Гурт Dirty Rotten Imbeciles оголосив кроссоувер на їх одноіменному альбомі в кінці 1980-их. Слід зазначити, що металкор і кроссоувер - загалом окремі стилі, тому що кроссоувер вважають змішуванням треш-металом і хардкор-панка, а металкор - повільніший, важчий, і на нього впливають хардкор, треш-метал і дез-метал.

Рання сцена

Nuclear Assault були одні з перших, музику яких можна назвати гібридом між важким металом та хардкор-панком. З іншого боку Breakdown були, можливо, одним з перших гуртів, які створювали важко металлевий ритм з більш традиційним хардкоровим звуком. Приблизно тоді ж, такі гурти як Integrity, Maximum Penalty, Leeway, Biohazard, Madball, Judge та Raw Deal почали випускати демо-диски і альбоми, закладаючи фундамент для інших металкор гуртів. Більшість пісень були схожі до Нью-Йорк хардкора, але відрізнялись в більш металевому звуці, також в використанню контрабасових барабанів, грубшому спотворенні, важчих рифах, і в вокалах на яких впливав метал. Ця основна форма металкору отримала два епітета: це "хардкор для міцних хлопців", який завдяки ліричному центру часто подібний до старшого хардкору в якому гурти закликають до моральної і розумової сили і цілісності, але, можливо, також мають легкий центр на насильстві, і "мошкор", який є часто брейкдаун-централізований.

Протягом середини 1990-х, гурти почали розширення металкор звуку, найліпші приклади цього гурти як All Out War, які використовували дез рифи, та також гурти як наприклад Rorschach, Starkweather, Adamantium і Deadguy, котрі експериментували з свобіднішими, часто суперечливими піснями також як і з менш традиційними ритмами. Converge, не зважаючи на те, що вони починали як впевнені "хардкор діти з слейер рифами" (добре пасує до переходу хардкор-панка і треш металу), процвітають з тих пір в гібриді хардкору, металу та прогресивно інструментального і електронного експериментування, яке вони люблять називати "панк-металом". Zao - інший гурт, що залишив мітку на металкорі, особливо на християнському металкорі, з їхніми Carcass-подібними вокалами і багатосторінними піснями.

Пізніша сцена

Від кінця 1990-х і особливо після обороту тисячоліття, популярність металкору виросла надзвичайно, і зараз знаходится на пункті де головні компанії записів мають великий інтерес до цього жанру. Недавні редакції, як наприклад, Unearth з альбомом III: In the Eyes of Fire і Norma Jean з альбомом Redeemer піднялися помірно високо на Billboard 200. Один звук, який став надзвичайно популярний (дублюється фанатами як "гозенкор"), - гьотебургський мелодичний дез-метал, що популяризував гурти як наприклад At the Gates і In Flames, змішаний зі старим металкором. Сьогодні, багато популярних металкор гуртів грають цей стиль, зокрема Killswitch Engage, Caliban, Bleeding Through, As I Lay Dying, Parkway Drive, All That Remains і Unearth.

Головні гурти
All That Remains
As I Lay Dying
Atreyu
Avenged Sevenfold
Bullet for my Valentine
Chimaira
Every Time I Die
Killswitch Engage
Norma Jean
Shadows Fall
Trivium
Unearth

Прогресивний метал

metal-archives — Fri, 20 Feb 2009 15:33:34 GMT

Прогресивний метал (англ. Progressive metal) – це різновид важкого металу, якому притаманні змішування могутніх звуків металу, що створюються гітарою, з складними композиційними структурами, непарними музичними розмірами, і заплутаною інструментальною грою в стилі прогресивного року. Деякі гурти прогресивного металу знаходяться також під впливом класичної музики та джаз-ф‘южну. Подібно до прогресивного року, пісні прогресивного металу зазвичай є набагато тривалішими за пісні звичайного металу і часто поєднуються в концептуальні альбоми. Як результат, композиції прогресивного металу рідко

Історія

Витоки прогресивного металу можна починати відстежувати з творчості гуртів прогресивного року кінця 1960-х – початку 1970-х років, таких як «Yes», «Pink Floyd», «Emerson, Lake & Palmer», «Jethro Tull», «King Crimson», «Genesis», ранній «Queen», «Uriah Heep» та «Rush». Часто поєднували свою музику з елементами металу останні три гурти з вищенаведених. Однак цей жанр музики зміг розвинутися до рівня самостійного лише з середини 1980-х років. Таким гуртам як «Rainbow» було притаманно чимало рис прогресивного металу. А колективи як «Fates Warning», «Queensrÿche», «Dream Theater» запозичили від тих груп прогресивного року елементи – первинність інструментальності та композиційна структура пісень – і поєднали їх зі стилями важкого металу, який насамперед асоціюється від початку 1990-х років з «Metallica» та «Megadeth».
Основний напрямок розвитку прогресивний метал отримав на початку 1990-х , коли композиція «Silent Lucidity» (з альбому «Empire» 1990 р.) гурту «Queensrÿche» стала хітом на радіо та каналі MTV. Вона не є типовою піснею для прогресивного металу, але її популярність привернула високу увагу до інших гуртів прогресивного металу. У 1993 році стає вельми популярною і композиція «Pull Me Under» (з альбому 1992 р.«Images and Words») гурту «Dream Theater». Такі гурти 1990-х років як «Pain of Salvation», «Opeth», «Ayreon» та «Symphony X» також розвинули свій власний стиль. Гурт «Pain of Salvation» запозичив чимало від прогресивного року 1970-х років, а «Ayreon» залишився традиційно з тематикою прогресивного металу, але поєднав її з проявом рок-опери. «Symphony X» поєднав прогресивні елементи з неокласичним металом, але утримуючи певну відстань між цими двома субжанрами. Девін Таунсенд (Devin Townsend), гітарист та вокаліст гурту «Strapping Young Lad» напрямку важкого металу (він також є колишнім співаком гурту Стіва Вея) сполучив елементи музичного стилю ембієнт з прогресивним металом 1980-х років в своїх перших двох сольних альбомах «Ocean Machine: Biomech» та «Infinity». Гурт «Opeth» також комбінував свій прогресивний фактор зі стилем дез-метал. Інший вплив на прогресивний метал спричинили гурти «технічного металу», такі як «Death», «Watchtower», «Atheist» та «Cynic», які використовували віртуозну інструментальну гру в комплексі з структурами пісні.
Гурти на кшталт «Sun Caged» та «Circus Maximus» знаходяться під впливом традиційного прогресивного металу та декількох гуртів першої хвилі 1990-х років. А такі гурти як «Dark Suns», «Disillusion» або ж «Conscience» піддалися впливу колективів емоційного прогресивного металу як «Opeth», «Pain of Salvation», «Green Carnation» та «Anathema». Гурт «Tiamat» зі Швеції так само знаходиться під впливом жанру прогресивного металу, особливо в своєму проривному альбомі «Wildhoney» 1994 р.

Різнобарвність

Прогресивний метал може бути розбитий на незлічену кількість субжанрів, які відповідають іншим певним музичним стилям та які вплинули на гурти прогресивного металу. Наприклад, гурти «King's X» та «Opeth», котрі взагалі визначаються як ті, що належать до прогресивного металу, насправді знаходяться на протилежних кінцях акустичного спектру. Основні течії рок-музики головним чином вплинули на гурт «King's X», який фактично зробив основний внесок в зростанні гуртів напрямку ґрандж, таких як «Pearl Jam», чий басист Джефф Амент (Jeff Ament) якось промовив, що «King's X» винайшов ґрандж». Натомість ґроулінг-вокал та важке звучання гітар у «Opeth» (які у великій кількості змішані з акустичними переходами, що нагадують готичний метал) часто співставляють з дез-металом, хоча музикант Мікаел Акерфелдт (Mikael Åkerfeldt) посилається до «Yes» та «Camel» як до головних чинників впливу на стиль цієї музики.
Класична та симфонічна музика також значно вплинула на розділи жанру прогресивного металу, зокрема Девін Таунсенд та гурти «Symphony X» і «Shadow Gallery» поєднали традиційний прогресивний метал зі складністю та грандіозністю, що завжди притаманні класичним композиціям. Подібно до цього, деякі гурти, такі як «Dream Theater» та «Liquid Tension Experiment» знаходяться під впливом джазу і часто їхні композиції містять в собі довготривалі сольні партії, т.з «традиційні соло». «Cynic», «Atheist» та «Pestilence» також роблять суміш джаз-ф’южну з дез-металом. Багато вдається до впливу напрямку ембієнт у своїй музиці Девін Таунсенд. Прогресивний метал часто пов’язують з павер-металом (приклад: музичний фестиваль «ProgPower») та частково з треш-металом (приклад: альбом «Time Does Not Heal» гурту «Dark Angel»). До інших гуртів, в який розпізнаються елементи прогресивного металу, можна віднести «Coroner», «Mekong Delta», «Voivod», «Forbidden», «Metallist», «Heathen», «Sadus», «Tool» та «Blind Illusion».

Розбіжності з авангардним металом

Хоча обидва прогресивний і авангардний метали використовують експерименти та нестандартні ідеї, швидше є велика різниця між цими двома субжанрами. Експериментування прогресивного металу полягає, головним чином, в награванні складних ритмів та пісенних структур на традиційних інструментах. Для авангардного металу більшість експериментування є у використанні незвичних звуків та інструментів. Прогресивний метал також ставить наголос на техніці та теоретичній складності гри (наприклад, непарні музичні розміри, складні форми пісні, вплив джаз-ф’южну та ін.), в той час, як авангардний метал звертається до більшості звичайних музичних форм.

Паган-метал

metal-archives — Fri, 20 Feb 2009 15:31:00 GMT

Пага́н-ме́тал, або язичницький метал (англ. pagan metal, від англ. pagan — «язичницький») - один з напрямків металу, важкий і містичний стиль на рівні black та death, але має характерну особливість: язичницьку тематику, яка виражається у текстах, оформленні обкладинки, зовнішньому вигляді і світоглядах музикантів. Має народне звучання, близьке до фолк-металу, але більш жорстке та агресивне. Часто паган-металом називають вікінг-метал з язичницькою тематикою текстів. Серед яскравих представників паган-металу України слід відзначити такі гурти як Сокира Перуна (останні альбоми), Русич, Тіні забутих предків, Крода, Triglav, Pagan Land, Forgotten Spirit тощо.

Слід зазначити що окрім паган-металу існують інші стилі паганської музики.

New metal/Ню метал

metal-archives — Thu, 19 Feb 2009 21:03:41 GMT

Ню-метал (англ. nu metal, похідне від англ. new metal - новий метав) - піджанр альтернативного метала, що з'явився в середині 1990-х років.

Являє собою змішення альтернативного метала і гранжа з такими стилями, як грув-метал, хардкор, індастріал-метал, репкор і ін.[1]. Більшість колективів змішують ню-метал з іншими жанрами, унаслідок чого утворилися декілька основних і величезна кількість менш популярних піджанрів. В кінці 1990-х і початку 2000-х років цей жанр був одним з самих затребуваних на ринку рок-музики.

Смерть лідера легендарної групи Nirvana, Курта Кобейна, в 1994 році дала поштовх до сильного розвитку альтернативної музики з гранж-составляющей. Чистий ню-метал в тому вигляді, в якому його створили основоположники жанру, вдає із себе змішення грув-метала і гранжа. Дуже часто використовується гранжевий хід «спокійно-різко», тобто в куплеті музика і вокал мають нешвидке спокійне звучання, а в приспіві вокал зривається на крик, в хід йдуть жорсткі гітарні ріффи, хоча буває і зворотне. Мелодика досить різноманітна для різних груп, багато уваги приділяється специфічному ритму. У звучанні гітар як правило багато дісторшн, а саме в ранньому ню-метале в групах як правило було по двох гітаристів.

Перші експерименти із звучанням близьким до ню-металу були відмічені за разнимі і далеко не завжди альтернативними групами. Тут варто відзначити Faith No More, Killing Joke, Sepultura. Послухавши їх записи можна легко знайти багато елементів, які згодом з'єднали першопроходці ню-метала.

Проте, прийнято вважати, що першими групами в цьому стилі є Korn, що випустили свій перший повноформатний альбом в 1994-му і Deftones, що дебютують в 1995-му. Не дивлячись на те, що Korn фактично завжди були популярнішою групою, проте від Deftones стиль перейняв теж не мало. Наприклад в творчості групи Linkin Park виразно вгадується мелодика Deftones тільки в менш важкого виконання і з реп-читкой.

Після цього були Orgy, Limp Bizkit, Slipknot, Staind, кожна з цих груп принесла в жанр дуже багато свіжих ідей, зробивши ню-метал до кінця 90-х одним з найпопулярніших стилів в музиці взагалі і в альтернативі зокрема. Пік популяризації стилю припав на вихід альбому Korn - Follow The Leader в 1998 році, де група не тільки довела до блиску звучання, але і провела експерименти, включивши в альбом пісні з реп-читкой. Альбом досяг першого місця в найбільших чартах Америки, Канади і Австралії, отримав безліч нагород, за даними RIAA в США отримав статус 5х платинового. Різноманітність і широкі рамки стилю привели до того, що колись вузький стиль майже андеграундної альтернативи середини 90-х, незвичайно розрісся і в пресі термін ню-метала почали кріпити до будь-якої альтернативної музики, що не вписується в рамки гранжа. Проте до кінця ХХ століття було випущено достатньо велику кількість альбомів, щоб відокремити ранній nu-metal від того, що було в новому тисячолітті.

Ось лише деякі з альбомів, що мають характерні риси стилю:
Korn - 1994 - Korn
Deftones - 1995 - Adrenaline
Staind - 1996 - Tormented
Limp Bizkit - 1997 - Three Dollar Bill, Yalls
Godsmack - 1998 - Godsmack
Korn - 1998 - Follow The Leader
Orgy - 1998 - Candyass
Slipknot - 1999 - Slipknot
Korn - 1999 - Issues
Godsmack - 2000 - Awake
Deftones - 2000 - White Pony

Пізній Nu-metal
Disturbed Live at Deeprock Drive.

В результаті величезної популярності перших ню-метал груп в кінці 90-х і початку 2000-х на сцені з'являється безліч груп-клонів, груп, що знижували тяжкість звучання, прибирали багато характерних особливостей стилю, але при цьому залишаючись в рамках ню-метала. Так, в новому столітті з'явилося багато ню-метал груп, що суміщають в собі пост-гранж, альтернативна доля, репкор і індастріал. Так або інакше рамки жанру ще більш розширилися, а тяжкість і агресивність музики почала поступатися мелодійнішим партіям. Треба сказати, що ню-метал із самого початку вдавав із себе якийсь баланс між мелодійними партіями біля гранжевой музики і жорсткими програшами у дусі грув-метала або індастріала. Але на початку нового століття мелодійність і легкість звучання у нових груп почала сильно превалювати.

Крім бездарних одноденних груп-клонів на сцені з'являються і нові помітніші виконавці, найвидатніші з яких створили своє неповторне звучання на основі вже існуючих заготовок. Зокрема варто відзначити Disturbed, Linkin Park, System Of A Down, Mudvayne, Stone Sour.

Окремо варто згадати репкор, що став в цей час виключно сумішшю ню-метала і репу. Тоді як раніше під репкором розумілася музика Rage Against The Machine і деякі записи нью-скул хардкор груп з реперамі, наприклад Biohazard.

До середини 2000-х в стилі назріває криза по одній простій причині - за десять років існування в жанрі було придумане і зроблене все, що тільки можна. Все нові альбоми і нові колективи відходять від рамок і без того широкого стилю і з'являються перші експерименти з іншими стилями музики. Елементи ню-метала з'являються в грув-метале, металкоре, пост-гранже, фанк-метале і навіть прогрессив-метале. Серед подібних експериментів найбільш примітні роботи Slipknot (2001 - Iowa), Bullet For My Valentine (вся творчість), Raunchy (пізніше), Skindred, Celldweller (пізні альбоми з індастріал-металом), A Perfect Circle. До сьогоднішнього дня більшість кращих представників стилю більшою чи меншою мірою знаходяться в творчій кризі, розпалися або тимчасово припинили роботу. Доля Slipknot під питанням, останні альбоми Korn продаються істотно гірше перших, а увагу широкої публіки прикувала нова хвиля емо. До слова ця, вже третя, хвиля эмо-музыки користується такою популярністю частково і із-за того що активно використовує елементи альтернативи.

Багато учасників популярних ню-метал груп останніми роками активно випускають сольні альбоми, а саме - екс-гітарист Limp Bizkit Вага Борланд пішла у власну групу Black Light Burns, екс-вокаліст System of A Down Серж Танкян зараз займається сольним проектом імені себе, екс-гітарист Korn Брайан Велч також випустив власний сольний альбом під своїм старим псевдонімом Head. Паралельно з роботою в Slipknot вокаліст Кору Тейлор і гітарист Джеймс Рут періодично повертаються до своєї групи Stone Sour.

Таким чином до сьогоднішнього дня за 14 років існування ню-метал пройшов всі можливі ступені розвитку музики: від виступів в дешевих клубах і потертих демо-кассет до мультіплатінових дисків і десятків мільйонів зраджених фанатів.

Список найбільш помітних і таких, що рекомендуються до прослуховую ню-метал альбомів пізнього періоду:
Disturbed - 2000 - The Sickness
Limp Bizkit - 2000 - Chocolate Starfish And The Hotdog Flavored Water
Slipknot - 2001 - Iowa
System Of A Down - 2001 - Toxicity
Linkin Park - 2000 - Hybrid Theory
Drowning Pool - 2001 - Sinner
Skindred - 2002 - Babylon
Godsmack - 2003 - Faceless
Element Eighty - 2003 - Element Eighty
Ill Niсo - 2003 - Confession
Disturbed - 2005 - Ten Thousand Fists
HEAD - 2008 - Save Me From Myself

Інструменти і характерні риси
Електрогітара Ibanez

Гітари
Звучання електрогітар в ню-метале найрізноманітніше, оскільки стиль являє собою суміш з самих різних жанрів. Але є декілька рис, обов'язкових для практично всього сьогодення ню-метал команд. Це звичайно ж сильний дісторшн і дуже часто у поєднанні з іншими гітарними ефектами. Класичного чистого і легкого дісторшена у дусі хеві-метала 80-х практично немає, замість них брудні, або максимально завантажені перевантаженням і ефектами ріффи у поєднанні з могутньою бас-партієй дають нескладне технічно але важке і могутнє звучання. Символ важкої альтернативної музики - електрогітари Ibanez, на них грають багато гітаристів в ню-метале. Лад гітари в даному стилі опускається в Drop D (верхня струна опускається на тон, що дозволяє брати на інструменті на два басові пауэр-аккорда більше), Drop C (аналогічно до попереднього решта всіх струн опускається на тон, а верхня 6-а на два, що дозволяє грати набагато більше акордів в більш низькочастотному басовому спектрі гітари), і навіть Drop B (методика аналогічна - струни опускаються ще на півтону, звучання виходить зовсім вже брудним і басовим, така настройка використовується, наприклад, в Slipknot. Крім стандартних шестріструнних гітар деякі групи часто використовують семиструнні (до ладу додається одна басова струна, що ще більш розширює кількість доступних низькочастотних нот і акордів), наприклад Korn і Limp Bizkit. Часто ріффи беруться з грув-метала. Коли Korn починали грати свої перші тури, Манка і Хед, гітаристи групи, говорили, що гітарні соло - пережиток минулого, що з ними музика стає нудною і нецікавою. Тому в творчості Korn ні в одній пісні немає жодного гітарного соло, а у всьому стилі можна перерахувати по пальцях гітаристів, які їх грають. Тому гітара в ню-метале це перш за все ритм-партія.

Бас
Бас-партії часто граються слепової технікою, що запозичується з фанк-метала. На місце стандартних чотириструнних бас-гитар часто беруться 5-струнні, що серйозно збільшує можливості бас-гітарист. Однією лише басовою партією нерідко супроводжуються куплети або вступи до пісень.

Ударні
Використання подвійних бас-бочек не сильно поширене в стилі. Також нечасто застосовуються швидкісні перекочування по бас-бочкам і бласт-биты. Замість цього використовуються багато інших прийомів з неекстремальних стилів рок-музики. Для різноманітності ударних партій групи Ill Nino і Slipknot використовують перкуссию, а ударні установки найбільш примітних барабанщиків в жанрі - Шенона Ларкина з Godsmack, Джоуї Джордіссона з Slipknot і Майка Венгрен з Disturbed по кількості складових ударною установкою елементів не поступаються іншим стилям сучасної метал-сцени.

Електроніка
Невід'ємна частина багатьох команд в Nu - електронні семпли, без яких група втрачає своє особливе звучання. Використовувані електронні семпли можуть замінювати або доповнювати гру одного з двох гітаристів (перші ню-метал команди майже завжди складалися з двох гітаристів, один з яких грав важкі грувовиє ріффи, а другий високі і короткі програші, часто вони сильно спотворювалися і тому і без того були схожі на нетипове електронне звучання), або привносити в музику индастриал-звучание, як наприклад у Celldweller. Найбільш помітними ді-джеямі в стилі є DJ Lethal з Limp Bizkit, Mr. Hahn з Linkin Park і DJ Сид Уїлсон з Slipknot.

Вокал
Емоційне забарвлення може мінятися від відчаю і депресивності до люті і злого сарказму. Згідно гранжевой структурі зберігається різкий контраст в темпі і натиску між куплетом і приспівом. В цілому для жанру не характерні концептуальні альбоми, проте є декілька прикладів, коли пісні на альбомі об'єднані однією ідеєю або підведені під загальну основу.

    * Лірика групи Disturbed заснована на релігійній тематиці.
    * Альбом Staind - Tormented може вважатися полу-концептуальним - лірика пісень альбому будується навколо ізольованої від соціального спілкування людини, що переживає глибоку депресію і емоційні потрясіння, перед першим треком ліричний герой вимовляє свій монолог, після чого чутні звуки пістолета, що заряджає. Після фінальної пісні ліричний герой вимовляє свої останній передсмертні слова і здійснює самогубство, далі йде прихований трек "похоронів".
    * Дебютний сольний альбом екс-гітариста Korn Брайана Хеда Уелча побудований навколо його особистих переживань і релігійних переконань.

Список груп, що грають в стилі

    * Adema
    * Amatory
    * American Head Charge
    * Celldweller
    * Clawfinger
    * Coal Chamber
    * Deftones
    * Disturbed
    * Drowning Pool
    * Element Eighty
    * Flyleaf
    * Godsmack



    * HEAD
    * Ill Nino
    * Kittie
    * Koяn
    * Limp Bizkit
    * Linkin Park
    * Maximum The Hormone
    * Mudvayne
    * Mushroomhead
    * Nevada Tan
    * Orgy
    * Otep
    * P.o.d.



    * Papa Roach
    * Sevendust
    * Slot
    * Snot
    * Soulfly
    * Staind
    * STATIC-X
    * Stone Sour
    * Slipknot
    * System of а Down
    * Taproot
    * Tailout Cycle
    * Tracktor Bowling
    * Trapt
    * Twin Method
    * Underground cave

http://metal-archives.at.ua/news/2009-02-16-5

http://metal-archives.at.ua/news/2009-02-16-3

Nightwish

metal-archives — Thu, 19 Feb 2009 20:41:38 GMT

Nightwish — фінській рок-гурт, створений 1996 року в місті Кітєє (Kitee), який виконує музику в стилях павер-метал і симфо-метал. Особливістю творчості гурту є поєднання жіночого оперного вокалу із атмосферою павер-металу. У своїй країні вони досягли успіху після першого синглу.

Наприкінці 2005 року з гурту було звільнено вокалістку Тар'я Турунен, і її замінила Анетт Ользон.

Історія гурту

Ідея заснувати групу Nightwish спала на думку Туомасу Холопайнену після ночі, проведеної біля похідного вогнища зі старими друзями. Група утворилася невдовзі після цього, у липні 1996 року. Холопайнен запрошує у якості вокалістки Тар'ю Турунен, яка володіє непоганими вокальними здібностями. Третім до групи приєднується гітарист Ерно Вуорінен.
Перше промо-фото музикантів

Спочатку їх стиль ґрунтувався на експериментах Туомаса з клавішними, акустичною гітарою і оперним вокалом Тар'ї. З жовтня по грудень 1996 року троє музикантів записали акустичний демо-альбом. До нього увійшли три композиції — «Nightwish», «The Forever Moments» і «Etiäinen», назва першої з них визначила назву колективу.

На початку 1997 року до гурту приєднався барабанщик Юкка Невалайнен, також акустичну гітару замінили на електричну. В квітні група відправилась в студію, для того, щоб записати сім пісень включно з допрацьованим демо «Etiäinen». Три пісні можна знайти в альбомі Angels Fall First, це єдиний альбом на якому присутній вокал Тумаса Холопайнена. Різноманітні джерела, зокрема «The Metal Observer», відмічають, що цей альбом дуже сильно відрізняється від їх подальшої творчості.

31 грудня 1997 року група дала свій перший концерт у своєму рідному містечку. Взимку наступного року Nightwish виступали лише сім разів, так як Емппу і Юкка проходили службу в армії, а Тар'я навчалася.

В квітні 1998 року почались зйомки першого відеокліпу на пісню «The Carpenter»; він був готовий на початку травня.

В 1998 році до групи долучився бас-гітарист Самі Вянскя, старий приятель Туомаса. Впродовж літа цього ж року були написані пісні для нового альбому, і на початку серпня почалася студійна робота. Запис було завершено в кінці жовтня. 13 листопада Nightwish дали концерт в Кітєє і на цьому концерті був знятий кліп на пісню «Sacrament of Wilderness». Однойменний сингл вийшов 26 листопада, а 7 грудня вийшов новий альбом Oceanborn.

Цей альбом дуже відрізнявся від першого технікою виконання і лірикою. В записі цього альбому взяв участь Тапіо Вільска з гурту Finntroll. Його вокал звучить в таких композиціях: «Devil and the Deep Dark Ocean» и «The Pharaoh Sails to Orion». Пісня «Walking In The Air» є кавером сундтреку до мультфільму «The Snowman» (en), написаного Ховардом Блейком (en). Починаючи з цього альбому, постійним художником обкладинок Nightwish стає Маркус Майер.

Альбом Amaranth

Критики були здивовані успіхом «Oceanborn». Він піднявся до п'ятого місця у фінському офіційному чарті альбомів, а сингл «Sacrament of Wilderness» був на першій позиції в чарті синглів протягом тижня. Взимку 1999 року Nightwish дали багато концертів, гастролювавши по всій країні протягом трьох місяців. Навесні «Oceanborn» було видано за межами Фінляндії. У травні команда почала грати знов, гастролюючи по Фінляндії протягом двох з половиною місяців, та виступаючи практично на всіх великих рок-фестивалях. У цей же час був записаний сингл Sleeping Sun, присвячений затемненню сонця в Німеччині. У серпні сингл вийшов у Німеччині, також до складу нового диску увійшли пісні «Walking in the Air», «Swanheart» і «Angels Fall First». Згодом альбом «Oceanborn» і сингл «Sacrament of Wilderness» отримали статус «Золотого диску». Також незабаром була укладена угода, за умовами якої Nightwish здійснять тур по Європі разом з німецьким гуртом Rage.

Черговий альбом - Wishmaster - вийшов у травні, і з Кітеє почався промо-тур на його підтримку. «Wishmaster» зайняв перше місце в хіт-параді і протримався там понад три тижні. Лише за ці три тижні він отримав статус «Золотого диску». «Wishmaster» був із захопленням прийнятий і фанатами, і критиками, а в шостому номері журналу «Rock Hard» за 2000 рік був названий альбомом місяця.
«Sleeping Sun»

«Wishmaster» також дебютував у національних чартах Німеччини та Франції, зайнявши 21 та 66 місця відповідно. Світовий тур «Wishmaster» стартував з Кітеє, продовжився на великих фестивалях Фінляндії, і завершився у далекій Південній Америці в липні 2000 року. Тритижневий тур такими країнами, як Бразилія, Чілі, Аргентина, Панама та Мексика, став одним з найбільших досягень групи. Все це супроводжувалось успішними виступами на «Wacken Open Air», «Biebop Metal Fest». Також група прийняла участь у турі з Sinergy та Eternal Tears of Sorrow. У листопаді Nightwish відвідали Канаду, де відіграли два концерти.

Nightwish записали відео для DVD (повний концертний) і VHS з обрізаним варіантом живого концерту (тільки для Фінляндії), що відбувся в Тампере 29 грудня 2000 року. В записі приймали участь Тоні Какко з гурту Sonata Arctica і Тапіо Вільска. Матеріал вийшов в квітні 2001 року в Фінляндії, а протягом літа і по всьому світі. DVD було видано під назвою «From Wishes To Enternity». По закінченню концерту Nightwish отримали платинові диски за «Wishmaster» і золоті диски за «Deep Silent Complete».

Запис

У березні 2001 року Nightwish знов зібрались у студії, аби записати свою версію класичної композиції Гері Мура «Over the Hills and Far Away», з двома новими піснями та рімейком на пісню «Astral Romance» (з першого альбому Angels Fall First). У Фінляндії цей рімейк з'явився в червні 2001 року. Німецький лейбл звукозапису Drakkar випустив свою версію Over the Hills and Far Away, яка включає в себе шість живих треків у доповнення до чотирьох неопублікованих пісень. Після запису цього диску групу покидає бас-гітарист Самі Вянскя. На його місце прийшов Марко Хіетала, залишивши гурт Sinergy. Окрім гри на своєму інструменті, Марко також співає низьким чоловічим вокалом.

В 2002 році група випустила альбом Century Child, та сингли «Ever Dream» і «Bless the Child». Основною відмінністю від попередніх альбомів є те, що в записі пісень прийняв участь фінський оркестр, який наблизив його до класичної музики. Після першого кліпу «Bless The Child» був записаний другий «End of All Hope». В ньому використовувались кадри з фінського фільму «Kohtalon Kirja» (фін. «Книга Долі») (en).

В 2003 році Nightwish випустили свій другий DVD «End of Innocence». Також улітку 2003 року Тар'я вийшла заміж. Після цьго виникли чутки, що група може припинити своє існування. Але, незважаючи на це, колектив продовжив виступи і на наступний рік випустив черговий альбом.

Once (2004—2005)

Новий альбом, названий Once, з'явився у продажу 7 червня 2004 року, після виходу синглу Nemo (лат. ніхто) з цього альбому. Для запису 9 з 11 пісень альбому знову був запрошений симфонічний оркестр. На відміну від «Century Child» в запису «Once» прийняв участь не фінський
Nightwish підчас концертного виступу, травень 2004

оркестр, а Лондонський сесійний оркестр, який використовувався для запису сундтреку до фільму Володар перснів. Також це другий альбом, котрий містив пісню повністю фінською мовою - «Kuolema Tekee Taiteilijan». У запису треку «Creek Mary's Blood» прийняв участь індіанець племені Дакота Джон «Двічі Яструб» (англ. «Two-Hawks»). В пісні він співає рідною мовою, та грає на флейті.

Окрім основного альбому "Once", вийшли такі сингли: «Wish I Had an Angel» (саундтрек до фільму «Alone in the Dark»), «Kuolema Tekee Taiteilijan» (вийшов тільки в Фінляндії та Японії) та «The Siren». Новий альбом дуже добре зустріли критики, котрі його порівнювали з «Oceanborn».

Успіх альбому дозволив гурту відправитись у світовий тур «Once», в тому числі в країни, в яких вони ще ніколи не виступали. Вони прийняли участь у відкритті Чемпіонату Світу з легкої атлетики 2005 року, який проходив у Гельсінкі, там гурт зіграв пісню «Nemo». В вересні 2005 року вийшов збірник «Highest Hopes», в який були включені пісні з усіх попередніх альбомів гурту. На ньому також є кавер на композицію «High Hopes» Pink Floyd. Окрім цього було також зроблено рімейк на Sleeping Sun з альбому «Oceanborn», який також вийшов синглом. Для цього було знято кліп про середньовічну битву.

End of an Era (2005—2006)

Після запису нового концертного DVD «End of an Era» учасники групи вирішили, що хочуть продовжувати роботу без Тар'ї Турунен, про що повідомили її через відкритий лист. В листі вони писали Тар'ї, що її чоловік Марсело Кабулі та комерційні інтереси відштовхнули її від Nightwish, звинуватили в небажанні брати участь в житті колективу й у поганому ставленні до фанатів. Туомас Холопайнен передав їй листа після успішного завершення світового туру, з фінальним концертом на Hartwall Arena в Гельсінкі вночі 21 жовтня 2005 року. Відкритий лист згодом було опубліковано на офіційному сайті групи. Тар'я відреагувала на несподіване звільнення заявою, що це для неї стало шоком і невиправданою жорстокістю. Тар'я написала відповідного листа своїм шанувальникам й опублікувала його на особистому сайті. Також вона дала багато інтерв'ю різноманітним ЗМІ, розповідаючи про своє ставлення до того, що сталось.

Dark Passion Play (2007)

2006 року Nightwish приступили до запису свого шостого студійного альбому. Для заміни Тар'ї група запропонувала кандидатам на вакантне місце вокалістки присилати свої демо-записи. Під час відбору вокалісток з'явилися спекуляції навколо того, хто став новою учасницею групи. У відповідь на ці та інші чутки гурт розмістив оголошення на своєму сайті про те, щоб фани не вірили ніякій інформації, окрім як від них самих. З тієї ж причини особа нової вокалістки була розкрита раніше, і 24 травня 2007 року 35-річна Анетт Ользон з шведського Кетрієнхольма була представлена як заміна Турунен. Холопайнен повідомляв в інтерв'ю, що не хоче називати нову вокалістку, доки немає готового матеріалу, щоб фанати не судили про неї лише по фотографії і минулій роботі.

Голос і манера виконання нової вокалістки сильно відрізняються від колишньої. «У Тар'ї був свій власний стиль, який ніхто в світі не зміг би повторити краще», — повідомив Туомас, — «Ось чому ми шукали абсолютно інший голос». Eva - перший сингл з нового альбому було анонсовано в лютому. Одночасно з цим на сайті групи став доступний семпл пісні, разом з іншими піснями нового альбому «7 Days to the Wolves», «Master Passion Greed» і «Amaranth». Спочатку реліз був запланований на 30 травня, але через витік з британського музичного сайту сингл вийшов 25 травня.
«Dark Passion Play», шостий студійний альбом Nightwish, перший з новою вокалісткою Анетт Олзон

13 червня Nightwish представили назву свого нового альбому «Dark Passion Play», ілюстрації обкладинки на своєму сайті разом з назвою і обкладинкою свого другого синглу Amaranth. Сингл включає композицію «While Your Lips Are Still Red», написану Туомасом як головну тему до фінського фільму «Lieksa!». Формально ця композиція не Nightwish, оскільки виконується Марко як вокалістом і бас-гітаристом, Туомасом як клавішником і Юккою як ударником. Відео на пісню було представлене 15 червня.

Другий сингл з нового альбому - «Amaranth» - вийшов у Фінляндії 22 серпня, приблизно за місяць до альбому і отримав золотий статус менш ніж за два дні продажу. Це був перший CD-сингл з альбому, оскільки Eva розповсюджувався тільки через інтернет. Dark Passion Play вийшов в Європі в останній тиждень вересня 2007 року, у Великобританії — 1 жовтня, в США — 2 жовтня. Альбом вийшов в двох редакціях: однодисковій і дводисковій, включаючи один бонус-трек на першому диску і оркестрові версії всіх композицій на другому диску. Roadrunner так само випустив обмежену трьохдискову редакцію.
Анетт Ользон на сцені. Концерт 31 жовтня 2007 у Сієтлі

На цьому альбомі, імовірно тому, що колишня вокалістка покинула гурт, вокаліст Марко Хіетала отримав більший простір для свого вокалу. Він виконує партії бек-вокалу в кожній пісні (за винятком «Amaranth»), основного вокалу (окрім вокалу Анетт Ользон) в піснях «The Islander», «Master Passion Greed», «While Your Lips Are Still Red» and «Reach» (останні дві - з диска «Amaranth») і співає в хорі в «Bye Bye Beautiful» і «7 Days to the Wolves».

Деякі журнали, в тому числі «Kerrang!» відмітили, що звільнення Тар'ї Турунен змінило образ гурту і знищило його оригінальність. Залучення 175 музикантів оркестру і використання сольних партій в альбомі призвело до того, що творчість групи тепер визначають як «епічний метал», особливо це стосується першої 14-хвилинної композиції альбому «The Poet and The Pendulum». Альбом отримав оцінку 5/5 журналу «Kerrang!» Група провела секретний концерт в Rock Cafe в Талліні 22 вересня. Для того, щоб приховати себе, вони представилися як «Nachtwasser», що виконують кавери Nightwish. Їх перший офіційний концерт з новою вокалісткою відбувся в Тель-Авіві, в Ізраїлі 6 жовтня 2007 року.

Музика
Вплив

Автор віршів та музики Nightwish Туомас стверджує, що отримує натхнення від музики абсолютно різних стилів і напрямів: хеві-металу, класики, фольклору, та саундтреків до фільмів. У багатьох композиціях гурту присутні фолк-елементи. На їх музику, особливо на альбоми «Oceanbon» та «Wishmaster» вплинула творчість такого пауер-метал колективу, як Stratovarius. В альбомах «Century Child» та «Once» музиканти вирішили поєднати звучання класичної музики та металу, записуючи з їх за участі симфонічного оркестру. Подібні експерименти характерні для багатьох гуртів, таких як Deep Purple, Rage, Metallica, Scorpions, а також шведського симфо-метал гурту Therion, які теж здійснили значний вплив на Nightwish. Прикладами впливу музики з фільмів є композиції «Beauty of the Beast» з альбому Century Child та «Ghost Love Score» з Once. На лірику пісень Nightwish вплинули книжки та фільми в стилі фентезі.

У той же час Nightwish самі здійснили вплив на інші гурти. Наприклад, вокалістка гурту Epica Сімона Сімонс заявила, що вона почала співати, почувши альбом «Oceanborn». Колишня вокалістка Visions of Atlantis відмітила, що Nightwish надихнули їх на створення першого альбому. Сендер Гомманс з After Forever сказав, що Nightwish впливають на створювані ним нові пісні.

Музичний стиль

Точне визначення музичного стилю Nightwish обговорюється. Імовірно він знаходиться на межі симфо-металу, павер-металу і готик-металу.

Відмітною особливістю ранньої творчості Nightwish є поєднання оперного вокалу Тар'ї, властивого скоріше для класичної оперної сцени, і жорстких гітарних рифів, агресивної атмосфери, притаманної хеві-металу. Так само в композиціях використовуються фольклорні елементи характерні для таких груп як фінська Amorphis. Все це доповнюється помпезними клавішними програшами.

Завдяки поєднанню різних стилів існує безліч думок, до якого з них можна віднести творчість групи. Так авторитетний портал The Metal Crypt визначає його як павер-метал або як похідний стиль «симфо-павер-метал», створений італійською групою Rhapsody of Fire. Тоді як інший - EOL Audio - відносить їх до жанру «оперного металу», беручи до уваги незвичайну манеру виконання першої вокалістки групи.

Сам же композитор і автор віршів, Туомас Холопайнен, свого часу дав визначення стилю Nightwish як «мелодійний хеві-метал з жіночим вокалом».

    Я б сказав, що ми граємо мелодійний хеві-метал з жіночим вокалом. Це найпростіше, що я можу представити. Ми метал-гурт, ми граємо мелодійний метал, у нас жіночий вокал, так що цього вистачає.

З приходом нової вокалістки стиль групи змінився. Анетт Ользон не володіє оперним вокалом, і її манера виконання ближче до інших метал-виконавців. Це робить стиль групи більше схожим на готик- і павер-метал.

Учасники групи

Поточний склад

    * Туомас Холопайнен (фін. Tuomas Holopainen) — композитор, клавішні
    * Анетт Ользон (швед. Anette Olzon) — вокал
    * Юкка Невалайнен (фін. Jukka Nevalainen) — барабанщик
    * Ерно «Емппу» Вуорінен (фін. Emppu Vuorinen) — гітара
    * Марко Хіетала (фін. Marco Hietala) — бас-гітара, вокал

Колишні учасники

    * Тар'я Турунен (фін. Tarja Turunen) — вокал (1996—2005)
    * Самі Вянскя (Sami Vänskä) — бас-гітара (1998—2001)
    * Мар'яна Пеллінен (Marjaana Pellinen) — вокал (1997) (тільки виступи)
    * Самппа Хірвонен (Samppa) — бас-гітара (1996) (тільки виступи)

Музиканти, що запрошувалися

    * Тоні Какко (фін. Tony Kakko) (Sonata Arctica) — альбоми «Angels Fall First» і «Over the Hills and Far Away», пісня «Beauty And The Beast», концерт «From Wishes to Eternity».
    * Тапіо Вільска (фін. Tapio «Tonquemada» Wilska) (Ex-Finntroll, Sethian) — альбоми «Oceanborn» і «Over the Hills and Far Away», концерт «From Wishes to Eternity»
    * Айк Віль (англ. Ike Vil) (Babylon Whores) — «Wishmaster»
    * Сем Хардвік (англ. Sam Hardwick) — голос мертвого хлопчика на «Wishmaster» і «Century Child»
    * Джон Ту-Хокс (англ. John Two-Hawks) — «Once»
    * Марк Брюланд (англ. Marc Brueland) — «Once»

Дискографія

Список концертів Nightwish

Альбоми и міні-альбоми групи

    * Angels Fall First (1997, Spinefarm)
    * Oceanborn (1998, Spinefarm)
    * Wishmaster (2000, Spinefarm)
    * Over the Hills and Far Away (2001, Spinefarm)
    * Century Child (2002, Spinefarm)
    * Once (2004, Nuclear Blast)
    * Dark Passion Play (2007, Nuclear Blast,Spinefarm, Roadrunnen Records)

Сингли

    * The Carpenter (1997)
    * Sacrament of Wilderness (1998)
    * Passion and the Opera (1998)
    * Walking in the Air (1999)
    * Sleeping Sun (Four Ballads of the Eclipse) (1999)
    * The Kinslayer (2000)
    * Deep Silent Complete (2000)
    * Ever Dream (2002)
    * Bless the Child (2002)
    * Nemo (2004)
    * Wish I Had an Angel (2004)
    * Kuolema Tekee Taiteilijan (2004)
    * The Siren (2005)
    * Sleeping Sun (2005)
    * Eva (2007)
    * Amaranth (2007)
    * Erämaan viimeinen (2007)
    * Bye Bye Beautiful (2008)
    * The Islander (2008)

Збірники

    * Wishmastour 2000 (2000)
    * Tales from the Elvenpath (2004)
    * Bestwishes (2005)
    * Wishsides (2005)
    * Highest Hopes (2005)

DVD

    * From Wishes to Eternity (2001)
    * End of Innocence (2003)
    * End of an Era (2006)
Відеокліпи

    * The Carpenter (1998)
    * Sleeping Sun (1998)
    * Sacrament of Wilderness (1998)
    * Over the Hills and Far Away (2001)
    * Bless the Child (2002)
    * End of All Hope (2002)
    * Nemo (2004)
    * Wish I Had an Angel (2005)
    * Sleeping Sun (2005)
    * While Your Lips Are Still Red (2007)
    * Amaranth (2007)
    * Bye Bye Beautiful (2007)

Кавери
Виконувались тільки наживо

    * «Crazy Train» Оззі Осборна
    * «Wild Child» W.A.S.P.
    * «Don't Talk to Strangers» Dio (en)

В альбомах

    * «Where Were You Last Night» Ankie Bagger (en) (на синглі «Wish I Had an Angel»)
    * «High Hopes» Pink Floyd (на збірнику «Highest Hopes»)
    * «Phantom of the Opera» Ендрю Ллойд-Веббер (в альбомі Century Child)
    * «Symphony of Destruction» Megadeth (на синглі «The Siren»)
    * «Over the Hills and Far Away» Гері Мур (на EP Over the Hills and Far Away)
    * «Walking in the Air» Ховард Блейк (en) (на альбомі Oceanborn)
    * «Crimson Tide» Ганс Ціммер (на DVD «From Wishes to Eternity»)
    * «Deep Blue Sea» Trevor Rabin (en) (на DVD «From Wishes to Eternity»)

Rammstein

metal-archives — Thu, 19 Feb 2009 20:32:25 GMT

Rammstein — рок-гурт зі східного Берліну, музика якого стилістично тяжіє до індустріального металу з елементами електроніки.

Походження назви

Назва гурту ймовірно походить від назви західно-німецького міста Рамштайн (нім. Ramstein), де в 1988 році загинуло 70 чоловік у результаті авіакатастрофи, що відбулася на авіашоу американських ВВС. Про це свідчить початкова назва гурту — Rammstein-Flugschau (Авіашоу-Раммштайн), а також пісня «Rammstein», що стала «візитною карткою» групи, змістом відсилає до трагедії, що відбулася на базі Рамштайн. Додаткова буква «m» створює гру слів, оскільки німецьке дієслово «rammen» означає «урізатися в щось».

В той же час учасники гурту відкидають цю версію:

    «Назва віддзеркалює силу та потужність (Rammstein — таранний камінь), вона не має нічого спільного з тією жахливою авіакатастрофою в місті Ramstein. На той час ми в НДР навіть не знали про цей випадок. Дізнались набагато пізніше, коли про це почали постійно допитуватись журналісти.»
    (Till Lindemann)

Склад

Початково до складу гурту входили:

    * Тілль Ліндеманн (нім. Till Lindemann — вокал, раніше грав на барабанах у «First Arsch»),
    * Ріхард Круспе-Бернштайн (нім. Richard Z. Kruspe-Bernstein — гітара, раніше грав в «Orgasm Death Gimmick»),
    * Крістоф «Дум» Шнайдер (нім. Christoph «Doom» Schneider — ударні, раніше грав в «Die Firma»).

Та незабаром до них приєднались:

    * Пауль Ландерс (нім. Paul Landers — гітара, колишній учасник «Feeling B»),
    * Крістіан «Флаке» Лоренц (нім. Christian «Flake» Lorenz — клавішні, теж раніше грав у «Feeling B») та
    * Олівер Рідель (нім. Oliver Riedel — бас-гітара, у минулому колишній учасник групи «The Inchtabokatables»).

Це сталося після того, як літом 1993 року, ще без назви, трійця виграла на Берлінському міському рок-фестивалі своє перше право на запис у професійній студії.

Музика

Rammstein грає індустріальну музику з елементами металу та електроніки, співає німецькою мовою, що створює цікаве поєднання. На думку самих музикантів значний вплив на їх творчість справили словенський музикант Laibach та німецький Oomph! Стиль групи еволюціонував, початково був близьким до індастріалу і відзначався переважанням електронних звуків, на останніх альбомах звучання більш натуральне, з'явилися партії, записані хором і оркестром.

Члени колективу неодноразово говорили про те, що стиль їхньої музики не має властивої назви і охарактеризовували її як танцювальний метал (tanzmetal). Це можна розуміти так, що окрім важкого характеру, музика гурту тяжіє до танцювальної. В журналі «Tylko Rock» (квітень 2001) члени гурту так охарактеризували свою музику: Дуже важкий, романтичний, повний контрастів, частково також танцювальний. Нам доводилось відповідати на питання типу: яку музику граєте? Врешті вирішили запровадити термін tanzmetal. Чимало відчувається у нас вплив техно, хаусу — пробуємо то все змішувати.

Концерти

Рисою, що відрізняє Раммштайн є концерти — сповнені піротехнічними театральними ефектами. Колектив ретельно відпрацьовує сценарій (що визначається текстами пісень). Постійним елементом був палаючий плащ, який носив вокаліст, що нагадував про катастрофу, однак пізніше він був змінений метальниками вогню, що прикріплювалися до рук виконавця. Частим мотивом є член гурту що «відпливає» на понтоні, який несуть через публіку під час виконання пісні про Seemann i Stripped, або палаючі маски, за допомогою яких музиканти «дмухають» стовпами вогню.

Тексти

Тексти пісень порушують похмурі і часто суперечливі теми (як наприклад композиція Mein Teil, натхнена історією канібала з Ротенбурга). Вони торкаються різних осіб і різних сфер життя, часто дратівливих, як наприклад сексу (Rein raus, Bück dich, Sehnsucht, Du riechst so gut), або — наркотиків (Adios), політики (Amerika), некрофілії (Heirate mich), гомосексуалізму (Mann gegen Mann) чи педофілії (Laichzeit, Tier, Spiel mit mir).

Автором більшості оригінальних текстів Раммштайну є Тілль Ліндеман, вокаліст гурту.

Дискографія

Студійні альбоми
Оприлюднення     Позиція в світових чартах
D     A     CH     NL     F     S     NZ     USA     N     FIN     PL     B     E     CDN     DK     H     I     GB     EST     IS     MX     CZ     P     SLO     AUS     IRL     GR
Herzeleid
24. вересня 1995     6     11     20     72     85     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -
Sehnsucht
22. серпня 1997     1     1     3     40     76     17     23     45     47     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -
Live aus Berlin
31. серпня 1999     1     2     8     -     97     42     46     179     29     35     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -
Mutter
2. квітня 2001     1     1     1     4     23     2     12     77     12     7     4     7     9     14     22     33     68     86     -     -     -     -     -     -     -     -     -
Reise, Reise
27. вересня 2004     1     1     1     2     3     2     17     61     4     1     4     6     4     -     3     21     35     37     1     1     1     3     4     4     19     54
Rosenrot
28. жовтня 2005     1     1     2     4     5     2     38     47     4     1     7     3     9     -     2     18     11     29     1     1     1     3     <10     -     44     -     <10
Völkerball
17. листопада 2006     1     3     7     7     54     11     -     -     24     1     37     48     22     -     9     -     61     -     1     -     -     11     -     -     -     -     -

DVD i відео
Обкладинка альбому
Оприлюднення     Назва     Формат
13 вересня 1999     Live aus Berlin     VHS
13 вересня 1999     Live aus Berlin без цензури     VHS
26 листопада 1999     Live aus Berlin     DVD
1 грудня 2003     Lichtspielhaus     DVD
28 жовтня 2005     Rosenrot (Limited Edition)     DVD
17 листопада 2006     Völkerball     DVD

Сингли
Назва     Позиція в світових чартах     Альбом     Оприлюднення
D     A     CH     NL     F     S     USA     N     FIN     PL     DK     GB     BU
Du riechst so gut     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     Herzeleid     24. серпня 1995
Seemann     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     Herzeleid     8. січня 1996
Engel     3     4     17     -     -     48     -     -     -     -     -     -     -     Sehnsucht     1. квітня 1997
Du hast     5     10     33     -     -     -     20     -     -     -     -     -     -     Sehnsucht     18. липня 1997
Das Modell     5     18     -     -     -     41     -     -     -     -     -     -     -     Coversong (Kraftwerk)     23. листопада 1997
Du riechst so gut '98     16     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     Herzeleid     17. квітня 1998
Stripped     14     27     42     -     -     -     -     -     3     -     -     -     -     Coversong (Depeche Mode)     27. липня 1998
Asche zu Asche     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     -     Live aus Berlin     15. січня 2001
Sonne     2     5     18     -     -     42     -     -     9     -     -     -     -     Mutter     12. лютого 2001
Links 2-3-4     26     33     65     -     -     -     -     -     15     -     -     -     -     Mutter     14. травня 2001
Ich will     29     59     -     -     3     -     -     -     19     -     -     30     -     Mutter     10. вересня 2001
Mutter     47     -     -     -     -     -     -     -     7     -     -     -     -     Mutter     25. березня 2002
Feuer frei!     33     28     -     -     -     -     -     -     -     -     -     35     -     Mutter     14. жовтня 2002
Mein Teil     2     6     11     -     60     8     -     11     2     -     6     61     -     Reise, Reise     26. липня 2004
Amerika     2     3     5     22     89     21     -     13     10     7     2     38     -     Reise, Reise     13. вересня 2004
Ohne dich     12     38     42     -     -     -     -     -     13     -     17     -     -     Reise, Reise     22. листопада 2004
Keine Lust     16     25     30     33     -     57     -     -     14     -     4     35     -     Reise, Reise     28. лютого 2005
Benzin     6     11     15     -     81     16     35     15     1     -     3     58     59     Rosenrot     7. жовтня 2005
Rosenrot     28     46     59     -     -     53     -     -     -     -     8     -     -     Rosenrot     16. грудня 2005
Mann gegen Mann     20     42     66     -     -     45     32     -     17     46     5     54     99     Rosenrot     3. березня 2006

Саундтреки, комплікації та ремікси
Оприлюднення     Назва     Пісня
18. лютого 1997     Lost Highway     Track 18: Rammstein; Track 20: Heirate Mich
1. липня 1997     Life Is Peachy (KoЯn)     Track 2: Good God (Heart Floor Remix)
14. жовтня 1997     Album Of The Year (Limited Edition) (Faith No More)     Track 15: Last Cup Of Sorrow (Rammstein Mix)
21. жовтня 1997     Mortal Kombat Annihilation     Track 6: Engel
18. листопада 1997     Wing Commander Prophecy     Track 4: Eifersucht
4. серпня 1998     For the Masses     Track 16: Stripped
30. березня 1999     Family Values Tour 1998     Track 16: Du hast
30. березня 1999     The Matrix     Track 12: Du hast
26. жовтня 1999     American Made Music To Strip By (Rob Zombie)     Track 5: Spookshow Baby (Black Leather Cat Suit Mix)
11. січня 2000     Aggro 2000     Track 3: Du hast
12. березня 2002     Resident Evil     Track 9: Halleluja
6. серпня 2002     xXx – Triple X     Track 1 (CD 1): Feuer Frei!
19. серпня 2002     La Sirene Rouge     Track 14: Sonne
23. серпня 2002     Lilja 4-ever     Track 1: Mein Herz Brennt (Film-Remix); Track 19: Mein Herz Brennt
22. жовтня 2002     Dicknity (Slick Idiot)     Track 12: Xcess (Rammstein Remix)
22. квітня 2003     mOBSCENE (Marilyn Manson)     Track 3: mOBSCENE (Sauerkraut Remix)
9. серпня 2004     Resident Evil: Apocalypse     Track 7: Mein Teil

Evanescence

metal-archives — Thu, 19 Feb 2009 20:24:16 GMT

Створення

Засновники групи - вокалістка Емі Лі і гітарист Бен Муді - уродженці маленького містечка Літл Рок, штат Арканзас, США. Вони познайомилися в літньому таборі християнської молоді в 1993году, коли ним було по 13 і 14 років відповідно. По спогадах Бена Муді, він звернув увагу на Емі, коли вона грала пісню Meat Loaf - I Would Do Anything for Love на фортепіано. Муді: Кілька років тому Емі і я були в одному молодіжному таборі. Я грав з групою культової музики, а Емі була учасником богослужінь на відкритому повітрі. Якось у вільний час я сидів в спортзалі і дивився баскетбольний матч. На іншій стороні майданчика була сцена, на якій стояло піаніно. Я сидів і просто вмирав з нудьги, коли раптом до моїх вух донеслися звуки піаніно, що грало вступ до «I Would Do Anything for Love» групи Meat Loaf. Я подивився в ту сторону і побачив за піаніно дівчину, яка грала абсолютно без зусиль, невимушено демонструючи величезний талант. Коли хвиля заздрості, що піднялася в мені, уляглася, я схопився на ноги і побіг до піаніно прямо через майданчик, на якому йшла гра, і представився дівчині. Потім вона потрясла мене ще більше піснею, яку вона написала. Мені здалося, що я в раю. Потім вона заспівала.
Я трохи не помер. У цього маленького, худенького ізгоя з молодіжного табору був один з найсильніших і красивіших голосів, які мені доводилося чути. Якимсь чином мені вдалося не умовити її ніколи більше не грати з ким-небудь ще, і з тих пір вона стала моєю. Чи: Про що ти говориш?! Я ніколи не співала цю пісню!.. Ну, можливо, і співала, але не хочу, щоб мене асоціювали з Meat Loaf ! Не дивлячись на відмінність музичних смаків (Емі має класична музична освіта і заслуховує Tori Amos і Bjork, а Бену до душі хеві-метал 80-х), молоді люди швидко порозумілися. «Ми зійшлися в головному - в своєму відношенні до музики, - говорить Бен. - Ми розуміємо один одного без слів і закінчуємо думки один одного».

Демо-записи

Перші демо-записи дуету з'явилися в 1998 році - міні-альбоми Evanescence і Sound Asleep. Декілька пісень, зокрема «Give Unto Me » з'явилися в ротації місцевого радіо, завоювавши групі деяку популярність ще до того, як вона почала давати концерти. Назва групи була придумана після того, як музиканти відкинули варіанти «Childish Intentions» і «Striken». Рання музика Evanescence була значно менш «важкою», ніж подальші альбоми, і носила деякі елементи готики. У 1999 році до групи приєднався клавішник і бэк-вокалист Девід Ходжес. З його участю група записала перший повноформатний альбом, Origin (2000). Всі партії інструментів, окрім вокалу і клавішних, були записані для альбому самим Муді, у тому числі і ударні. Цей диск був випущений на локальному лейбле обмеженим тиражем в 2500 копій, які були повністю продані на концертах групи. Оригінальних записів альбому майже не залишилося у продажу і вони перетворилися на раритети. Згодом Evanescence почали розглядати цей альбом як демо, вирішивши його некомерційне розповсюдження через інтернет.
На християнських радіостанціях

У 2002 році Evanescence уклали контракт з популярним лейблом Wind-up Records, на якому також видаються групи Creed, P. O. D., 12 Stones, Seether. Склад доукомплектував гітаристом Джоном Лекомптом, ударником Роки Гріємо і бас-гитарістом Уїллом Бойдом. У цьому складі в Лос-Анджелесі був записаний альбом Fallen, на якому як гість взяв участь вокаліст групи 12 Stones Пів Маккой. Продюсери Wind-up почали просувати групу на ринку « хрістанського долі », пісня «Tourniquet » очолила хит-паради християнських радіостанцій. Радіо KLAL-FM першим почало транслювати пісню «Bring Me to Life ». Ця репутація, проте, викликала розбіжності усередині групи. Девід Ходжес, що схилявся до релігійної концепції, покинув Evanescence 19 грудня 2002 року. Незабаром Бен Муді в інтерв'ю категорично відхрестився від ярлика релігійної музики. Це, проте, викликало бойкот з боку деяких радіостанцій, чий формат був суто духовним.

Fallen

Пісні «Bring Me to Life», перший «хіт» Evanescence, і фортепіанна балада «My Immortal» сподобалися продюсерам 20 Century Fox і потрапили в саундтрек до фантастичного боєвіку- комікса « Шибайголова » (Daredevil). Успіх фільму значно посприяв популярності цих пісень і групи в цілому. Альбом Fallen, випущений 4 березня 2003, дебютував на сьомій позиції в американському чарте альбомів Billboard Top 200 і протримався там сто тижнів, а в британському чарте - 60 тижнів, дійшовши до першого місця. Fallen став тричі платиновим до кінця 2003 року. Синглами з альбому були випущені пісні «Bring Me to Life » (з Полом Маккоєм), «My Immortal », «Going Under » і «Everibody’s Fool ». На всі чотири пісні були зняті відеокліпи, що перемагали в хит-парадах MTV. Група завоювала міжнародну популярність, отримала премію « Греммі » у номінаціях: краща рок-група, кращий новий артист.

Відхід Муді

На підтримку альбому Evanescence відправилися в тур спільно з 12 Stones. В ході туру група обьезділа США, побувавши на багатьох престижних фестивалях. В кінці року Evanescence вперше відвідали Європу. Проте 22 жовтня 2003, під час туру і незадовго до концерту, з групи зник її засновник і головний композитор Бен Муді. Пізніше Муді обьявіл про те, що покинув групу із-за особистих розбіжностей. Після відходу з групи Бен продовжив сольну кар'єру, брав участь в записах із співачками Авріл Лавінь і Anastacia. Місце Муді у складі групи зайняв Тері Бальзамо з групи Cold. Новий склад Evanescence закінчив тур і випустив по його підсумках концертний альбом Anywhere but Home, записаний в Парижі 25 травня 2004. Альбом був також випущений на DVD, де в нього як бонуси було включено інтерв'ю з музикантами і всі відеокліпи групи.

The Open Door

Навесні 2006 Evanescence приступили до запису нового альбому, The Open Door. Чи Емі в інтерв'ю також стверджувала, що написала декілька пісень для казково-фантастичного фільму « Хроніки Нарнії: Лев, Чаклунка і Платьяной Шафа », що вийшов в тому ж році, але ці пісні були знехтувані продюсерами із-за їх похмурості і, в переробленій формі, увійшли до альбому. Продюсери фільму з компанії Disney не підтвердили цю інформацію. Альбом був випущений 03 жовтня і відразу очолив чарти в США, Англії, Австралії, Германії. Було продано 725 000 копій, альбом став платиновим через місяць після реліза. Як сингли були випущені пісні «Call Me When You’re Sober », «Lithium », «Sweet Sacrifice », «Good Enough ». Всі чотири пісні супроводжувалися сьемкамі відеокліпів, що транслювалися по MTV. На підтримку альбому група проїхала спочатку по США і Канаді, а потім знову відвідала Європу і Японію.

Зміна складу

Ряд змін в складі послідували в цей же час. Уїлл Бойд покинув групу по сімейних обставинах. Басистий Тім Маккорд зайняв його місце. У травні 2007 року Лекомпт несподівано розповсюдив заяву, що його звільняють з групи із-за конфлікту Чи з Емі і лейблом Wind-up. Роки Грей також відмовився від подальшої участі в групі на підтримку Лекомпта. В даний час їх місця зайняли Уїлл Хант і Трій Маклоухорн, які не числяться у складі групи і вважаються сесійними музикантами.

Pantera

metal-archives — Wed, 18 Feb 2009 19:33:58 GMT

Pantera («Пантера») — американський гурт, заснований у 1981 році у місті Arlington (Арлінгтон, штат Техас). Історію гурту можна умовно роділити на два основних періоди: період 80-их (глемовський період) та період 90-их , коли група змінила звучання та образ. Спочатку Pantera оріентувалася в основному на groove metal(Kiss) та інші гурти (Judas Priest, Iron Maiden, Black Sabbath and Van Halen), але під впливом таких гуртів як Slayer, Metallica, Megadeth, і Anthrax — Pantera в кінці 80-тих років кардинально змінили свій стиль на більш тяжкий, агресивний і популярний (power metal, thrash metal і так званий «power groove»).Результатом такої зміни став альбом «Cowboys from Hell», який зразу ж підняв групу Pantera на вищий рівень і приніс світове визнання! Pantera вважається одною з найкращих та найвпливовіших команд «важкої сцени» 90-их років, також гурт займає 45 місце у списку "100 найкращих виконавців «Хард Року» згідно VH1 та 5 місце в списку MTV «10 кращих груп „Heavy Metal“ всіх часів». Починаючи з 2002 року в гурті виникають часті суперечки, одною з головних причин можна назвати те, що вокаліст Philip Anselmo вирішив серйозно зайнятися своїми іншими проектами (Down ,Viking Crown ,Eibon ,Superjoint Ritual ,Necrophagia). В результаті суперечок Pantera офіційно розпалися у 2003 році. Phil продовжив роботу над іншими проектами (Основним з яких був "Down" ,в якому також грав Rex Brown). Брати Abbott (Dimebag Darrell і Vinnie Paul) створили групу Damageplan з якою встигли випустити лише один альбом "New Found Power(2003)".Під час одного з концертів Damageplan (а саме 8 грудня 2004 року) гітарист Dimebag Darrell був вбитий саме під час виступу одним з фанів (Nathan Gale) пострілом з вогнепальної зброї.

Історія

Походження назви

Назву було взято з одного фільму, де «Pantera» – була назвою автомобіля, і на думку Вінні це була підходяща назва для гурту.

Створення і ранній глемовий період (1981–1987)

Гурт був створений в 1981 році, барабанщиком Вінні Полом і його молодшим братом - гітаристом Даймбегом Даррелом (тоді відомим як «Diamond Darrell»), ритм-гітаристом Террі Грейзом, басистом Томмі Бредфордом та вокалістом Донні Хартом. На той час всі вони навчалися в 11 класі і захоплювалися глем, зокрема Kiss і Van Halen.

У 1982 році Харт залишив групу і Глейз став вокалістом, залишивши Даррелла якості єдиного гітариста. Пізніше в тому ж році Бредфорд також поткнув групу, заміною якому став Роберт Рекс Браун (у той час відомий як "Rexx Rocker"). Pantera стали улюбленцями андерграунду, і виступали не лише в Техасі, а й в інших штатах (Оклахома і Луїзіана). Група виступала разом із іншими, більш відомими групами важкого металу, такими як Stryper, Dokken і Quiet Riot, що у свою чергу, сприяло самим Pantera у випуску їхнього дебютного альбому «Metal Magic». «Metal Magic» був випущений на однойменному лейблі групи в 1983 році. Продюсером був батько Вінні й Даррелла – Джеррі Ебботт (Jerry Abbott).
У 1984 Pantera випустили свій другий альбом «Projects in the Jungle». В цей період Террі Грейз взяв собі сценічний псевдонім «Терренс Лі» (Terrence Lee). Також було знято кліп на пісню «All Over Tonight».Цей альбом як і «Metal Magic» був суто глемовим і також випущеним під тим ж лейблом з Джеррі Еботтом у ролі продюсера.
1985 рік. Під тим ж лейблом, і з тим же продюсером Pantera випустили повнометражний альбом «I Am the Night ». На ньому музика стає важчою ,але ще залишається глемовою. Він привернув увагу преси і був тепло сприйнятий слухачами. Було продано близько 25000 екземплярів «I Am the Night » і відзнято другий кліп Пантери , тепер – на пісню «Hot and Heavy».

Зміна вокаліста (1987-1989)

У 1986 світ побачили багато визначних для всього хеві-металу альбоми, які сильно вплинули на Pantera, а саме : Metallica - «Master Of Puppets», Megadeth – «Peace Sells...But Who's Buying?», Slayer – «Reign in Blood».В цьому суто глемовські погляди Терренса Лі кардинально відрізнялися від поглядів інших учасників Pantera, в результаті чого він залишив групу. А група почала шукати йому заміну.
Через Pantera пройшли такі вокалісти, як: Метт Ламур (Matt L'Amour) і Девід Пікок (David Peacock) . Але це все було тимчасово , допоки в 1987 році в Новому Орлеані Pantera не натрапили на Філа Ансельмо (Phil Anselmo), який до того був вокалістом Samhain і Razorwhite. Ознайомившись з Pantera , Філ зразу ж приєднався до групи. З цього часу група різко змінила не лише імідж. У 1988 році Pantera випустили свій перший альбом з Філом Ансельмо – « Power Metal ». «Power Metal'» був cумішшю глему, хард-року та треш-металу. На додаток у групі з’явився складний, сильний вокал Філа, який зовсім відрізнявся від вокалу Терренса Лі. Після випуску «Power Metal», члени групи змінили свої погляди щодо глемового звучання та образу.

Що стосується обтягуючих глемовських нарядів, в яких вони виступали – Вінні вирішив: «Цей одяг не грає музику. Це робимо ми! Отож давайте грати в тому, в чому нам зручно: в джисах, футболках. І дізнаємось як це! » Як і попередні альбоми, «Power Metal» був виданий на Metal Magic Records. На цьому альбомі з’явилося звучання яке в деякій мірі відображає звучання Pantera на пізніших альбомах, хоча глемових елементів на ноьому багато.
Пізніше Pantera ігнорували всі свої альбоми до «Power Metal», включно з ним. Тому, що тепер в Pantera був зовсім інший образ.

Учасники гурту
Phil Anselmo - вокал (1987 - 2003)
Dimebag Darrell – гітара, бек-вокал (1981 - 2003)
Rex Brown – бас гітара, бек-вокал (1982 - 2003)
Vinnie Paul – барабани, бек-вокал(1981 - 2003)

Колишні учасники
Donny Hart - вокал (1981 - 1982)
Tommy Bradford - бас-гітара (1981 - 1982)
Terry Glaze – ритм-гітара (1981 - 1982), вокал (1982 - 1986)
Matt L'Amour - вокал (1986)
David Peacock - вокал (1986 - 1987)

Дискографія

1983 Metal Magic

1. Ride My Rocket
2. I'll Be Alright
3. Tell Me if You Want It
4. Latest Lover
5. Biggest Part of Me
6. Metal Magic
7. Widowmaker
8. Nothin' On (But the Radio)
9. Sad Lover
10. Rock Out

1984 Projects in the Jungle

1. All Over Tonight
2. Out for Blood
3. Blue Light Turnin' Red
4. Like Fire
5. In Over My Head
6. Projects in the Jungle
7. Heavy Metal Rules
8. Only a Heartbeat Away
9. Killers
10. Takin' My Life

1985 I Am the Night

1. Hot and Heavy
2. I am the Night
3. Onward We Rock
4. D*G*T*T*M
5. Daughters of the Queen
6. Down Below
7. Come-On Eyes
8. Right on the Edge
9. Valhalla
10. Forever Tonight

1988 Power metal

1. Rock the World
2. Power Metal
3. We'll Meet Again
4. Over and Out
5. Proud to Be Loud
6. Down Below
7. Death Trap
8. Hard Ride
9. Burnnn
10. P.S.T. '88

1990 Cowboys from Hell

1. Cowboys From Hell
2. Primal Concrete Sledge
3. Psycho Holiday 05
4. Heresy
5. Cemetery Gates
6. Domination
7. Shattered
8. Clash With Reality
9. Medicine Man
10. Message in Blood
11. The Sleep
12. The Art of Shredding

1992 Vulgar Display of Power

1. Mouth for War
2. A New Level
3. Walk
4. Fucking Hostile
5. This Love
6. Rise
7. No Good (Attack the Radical)
8. Live in a Hole
9. Regular People (Conceit)
10. By Demons Be Driven
11. Hollow

1994 Far Beyond Driven

1. Strength Beyond Strength
2. Becoming
3. 5 Minutes Alone
4. I'm Broken
5. Good Friends and a Bottle of Pills
6. Hard Lines, Sunken Cheeks
7. Slaughtered
8. 25 Years
9. Shedding Skin
10. Use My Third Arm
11. Throes of Rejection
12. Planet Caravan

1996 The Great Southern Trendkill

1. The Great Southern Trendkill
2. War Nerve
3. Drag the Waters
4. 10's
5. 13 Steps to Nowhere
6. Suicide Note, Pt. 1
7. Suicide Note, Pt. 2
8. Living Through Me (Hell's Wrath)
9. Floods
10. The Underground in America
11. Sandblasted Skin (Reprise)

2000 Reinventing the Steel

1. Hell Bound
2. Goddamn Electric
3. Yesterday Don't Mean Shit
4. You've Got To Belong to It
5. Revolution Is My Name
6. Death Rattle
7. We'll Grind That Axe for a Long Time
8. Uplift
9. It Makes Them Disappear
10. I'll Cast a Shadow

Готичний метал

metal-archives — Wed, 18 Feb 2009 14:23:09 GMT

Готичний метал - один із жанрів, який належать до музичної готичної сцени (gothic scene). Готичний метал виник у першій половині 90-х років ХХ сторіччя. За своєю музичною структурою цей жанр є інтерпретацією дарквейва або готичного року у більш "важкому" ключі з використанням гітарних рифів, які більш притаманні металу. Засновниками готичного металу вважають гурт Lacrimosa, альбом якої Inferno (1995) повністю витримано у відповідному стилі. Наразі представниками готичного металу є декілька десятків колективів (Dreadful Shadows, Umbra et Imago, Mandragora scream, Nosferatu тощо). Загалом готичний метал не є дуже популярним жанром.Помилково відносять до готичного металу дум-метал та постдум-метал колективи, такі як Paradise Lost, Katatonia, Theatre of Tragedy, Tiamat, а також т.з. кібер-метал (cyber-metal) - EverEve, Kovenant, деякі альбоми Theatre of Tragedy.